КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Чорноморської міської ради Одеської області

 
Головна » Сторінка дефектолога

Сторінка дефектолога

ОСОБЛИВА ДИТИНА - ОСОБЛИВИЙ ПІДХІД

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів. Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.

До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.

Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.

Педагоги садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан? Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.

Цим і пояснюються особливості вашої дитини. У нас особлива дитина, яка потребує особливої уваги!

Шановні батьки!

- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

- Дотримуйтеся режиму.

- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.

- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.

- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.

- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.

Прийміть до уваги такі поради:

- Любіть та оберігайте свою дитину.

- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.

- Допоможіть їй стати самою собою.

- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.

- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.

- Не принижуйте гідності своєї дитини.

- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».

- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.

- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».

- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина!

Любіть мене!

Мені необхідний особливий підхід:

- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.

- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.

- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.

- До мене потрібний індивідуальний підхід.

- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.

- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.

- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

 

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:

- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.

- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?

- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?

- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?

- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?

- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?

- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?

- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?

- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?

- Коли закричала дитина?

- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?

- Чи могла дитина самостійно смоктати?

- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?

Батьки!

- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.

- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.

- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.

- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.

- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.

- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.

 

Функції, які виконує вчитель-дефектолог :

проводить повне і детальне обстеження кожної  дитини, з метою виявлення особливостей її мовного, пізнавального і соціального розвитку, в процесі якого визначає здібності дитини до навчання та ігрової діяльності. Це допомагає організувати роботу з дитиною так, щоб максимально компенсувати та виправити виявлені недоліки розвитку;

 

підвищує пізнавальну активність дітей і при цьому розвиває основні психічні процеси, такі як сприймання, увага, пам'ять, мислення, уява;

 

розвиває комунікативні здібності дітей;

 

сприяє формуванню ігрових навичок, адже гра є провідним видом діяльності у дошкільному віці.

 

 

Зміст роботи вчителя-дефектолога підбирається з урахуванням особливостей кожної дитини. Однак існують і загальні напрями роботи:

 

пізнавальний розвиток (ознайомлення дітей з предметами та явищами навколишнього світу);

 

логіко-математичний розвиток;

 

мовленнєвий розвиток (розвиток фонематичних процесів, слухової уваги, розвиток активного словника, удосконалення лексичних та граматичних засобів мови, розвиток зв'язного мовлення);

 

розвиток психічних процесів (сприймання, уваги, пам'яті, мислення, уяви), інтелектуальних здібностей через організацію ігрової діяльності;

 

розвиток та вдосконалення моторних функцій (дрібної, загальної, артикуляційної);

 

засвоєння сенсорних еталонів;

 

формуванняя необхідного рівня емоційно-вольової та соціальної зрілості;

 

навчання елементам грамоти (існує, так званий, добукварний період, який потрібно пройти всім дітям перед тим, як почати вивчати букви. У цей період діти вчаться розрізняти звуки на слух, послідовність звуків у слові, що сприяє засвоєнню дитиною навичок читання та письма)

 

Звичайно, не всі діти потребують допомоги дефектолога. Однак дітям з порушенням психічного, психомоторного і сенсорного розвитку, дефектолог у дитячому садку просто необхідний. Але батькам слід пам'ятати, що велику частину часу дитина проводить не в дитячому садку, а в родині. Тому одні заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі фахівця спільно з батьками.

Крім занять з дитиною дефектолог в дитячому садку проводить консультування батьків, під час якого батьки навчаються необхідним прийомам виховання і навчання своєї дитини. Так що, дорогі батьки, знайте, що дефектолог може зробити багато для розвитку Вашої дитини, але він не зможе замінити йому Вас у повсякденному житті.

 

Подякою за Ваше терпіння, турботу і любов буде щаслива посмішка Вашої дитини!

 

 

ЯК ЗБЕРЕГТИ ТА ПОЛІПШИТИ ЗІР ДИТИНИ
ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОРОВОЇ ГІМНАСТИКИ

        У століття розквіту інформаційних техно­логій людський організм, а особливо організм дитини піддається впливу низки чинників, що згубно позначаються на здоров'ї. Негативним є й те, що батьки рідко обмежують своїх дітей у користуванні смартфоном, комп'ютером, планшетом чи телевізором. Адже ці пристрої, без сумніву, чинять неабияке навантаження на зоровий апарат дитини дошкільного віку.

Саме тому профілактична й корекційна робота щодо поліпшення зору є сьогодні необ­хідним компонентом освітньої діяльності педа­гогів та батьків дошкільників. Важливо не лише навчити дітей виконувати спеціальні зорові вправи в системі, а й сформувати звичку тур­буватися про свій зір і здоров'я в цілому.

Однією з форм профілактики та корекції порушень зору, запобігання перевтомі зоро­вого апарату є зорова гімнастика. Ще в неза­пам'ятні часи, за багато століть до початку на­шої ери, були розроблені спеціальні вправи для очей. Вони грунтуються на рівномірному чергуванні тренувань очних м'язів з повно­цінним відпочинком зорового апарату. Вико­нуючи такі нескладні вправи щодня, можна не лише зберегти зір, а й відновити його повно­цінне функціонування.

 

Зорову гімнастику слід обов'язково про­водити під час роботи за комп'ютером: для 4 — 5-річних дітей — після 5 хв. ро­боти, а для 6 —7-річних — після 7 — 8 хв. роботи. Тривати зорова гімнастика має 1—2 хв.

Гімнастика для очей — це одна з ефектив­них здоров'язбережувальних технологій, поряд з дихальною гімнастикою, самомасажем, дина­мічними паузами тощо.

Проведення з дітьми зорової гімнастики як у дошкільному закладі, так і вдома:

• знижує втомлюваність очей;

•зміцнює очні м'язи;

• знімає напруження;

• запобігає виникненню порушень зору;

• позитивно впливає на загальну пра­цездатність зорового аналізатора та всього організму.

Вправи для проведення з дітьми зорової гімнастики в домашніх умовах

Якщо в дитини вже виявлено порушення зору, зорова гімнастика допоможе розв'язати цю проблему. Завдання батьків — вивчити з дитиною прості гімнастичні вправи для поліп­шення зору й регулярно нагадувати їй про необ­хідність виконання цих вправ удома. А для того щоб заохотити дитину й викликати в неї інтерес до зорової гімнастики, рекомендуємо батькам виконувати вправи для очей разом з нею.

Пропонуємо декілька простих вправ, які зручно виконувати з дитиною вдома.

Підвісьте різноколірні картонні кру­жечки різних розмірів у кутках кімнати під стелею.         Запропонуйте дитині подивитися на лі­вий кружечок декілька секунд, потім — на пра­вий, відтак заплющити очі на 10 с. Виконайте з дитиною цю вправу 3 — 5 разів.

     Запропонуйте дитині протягом 10 с по­чергово заплющувати й розкривати очі для роз­слаблення м'язів, що підтримують очне яблуко.

Запропонуйте дитині зробити те саме. Від­так виконуйте вправу разом. Слід підняти очі й подивитися вгору, потім — вниз по 4 рази; перерва 10 с; потім — вправо, вліво по 4 рази; перерва 10 с.

« Розмістіть на стелі малюнок у вигляді змійки, спіралі або кольорової шахової дошки. Запропонуйте дитині «пройти шлях» очима: від початку змійки до її кінця, від початку спіралі до центра, по кубиках певного кольору, який ви задасте.

• Запропонуйте дитині уявити перед со­бою квадрат і «обвести» його очима по пери­метру за годинниковою стрілкою та проти неї, відтак провести уявні лінії по діагоналі — з лі­вого верхнього кута у правий нижній та з ліво­го нижнього кута у правий верхній.

  Пограйте з дитиною «у ведмедика». Дитина має стояти розслаблено й переступа­ти з однієї ноги на другу, відриваючи п'яти від підлоги, і злегка похитуватись, як ведмедик. Погляд при цьому необхідно зосередити чітко перед собою — у напрямку носа — та не пере­водити його на жоден з предметів, які потрап­ляють у поле зору. Під час виконання вправи можна кліпати. Вправу слід виконувати протя­гом 2 — 3 хв.

• Запропонуйте дитині заплющити очі, накрити їх долонями та уявити перед собою чорне поле. Відтак «намалювати» носом ма­леньку літеру «о». Усередині неї — ще меншу, а всередині цієї — ще меншу і т .д., допоки не вийде крапка. По завершенні вправи дитина має протягом ЗО с покліпати очима.

  Відшукайте за вікном дуже віддалений об'єкт. Запропонуйте дитині подивитися че­рез вікно на нього та уважно розглядати впро­довж 10 с, потім перевести погляд на об'єкт, що знаходиться в кімнаті. Повторити вправу слід 3 — 4 рази.

  Запропонуйте дитині простягнути пе­ред собою праву руку. Відтак повільно водити вказівним пальцем вправо — вліво, вгору — вниз і поглядом стежити за ним.

 

Нейропсихологічні ігри

для розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 

Все більше дітей молодшого шкільного віку мають труднощі адаптації до школи у зв’язку з різного роду проблемами, що виникають в процесі навчання. Це дисграфії різного виду, дислексії, труднощі рахунку, а також особливості темпо-ритмічних характеристик діяльності, виражених у зниженому чи нерівномірному темпі діяльності. Батьки та педагоги дітей даного віку звертаються зі скаргами на неуважність, непосидючість, невміння себе організувати при виконанні домашнього завдання.

Багато труднощів, що виникають в процесі навчання, пов’язані з:

  • нестачею енергії, яка використовується організмом для розвитку вищих психічних функцій;
  • недостатнім рівнем оволодіння власним тілом;
  • недостатнім рівнем сформованості довільної уваги та реципрокної координації, а також іншими особливостями в розвитку дитини нейропсихологічного характеру.

Подібне зниження активності може бути обумовлене спадковими причинами, а може бути викликано неправильною організацією виховного процесу, коли втрачаються сензитивні періоди для розвитку тих чи інших функцій у зв’язку з несприятливою життєвою ситуацією, в якій опинилась дитина.

Нижче наведені приклади нейрокорекційних ігор, що можуть стати в нагоді батькам на час карантину. Значного корекційного ефекту можна досягнути, якщо займатись з дітьми 2-3 рази на тиждень. Також ці ігри можна використовувати з профілактичною метою з дітьми від 3 до 12 років.

 

Ігри та вправи для активізації сенсорного сприйняття

  1. «Впізнай запах». Дитині з зав’язаними очима пропонується впізнати за запахом знайомі продукти чи парфумерно-гігієнічну продукцію.
  2. «Опиши предмет на дотик». Треба сконцентруватись на тактильних відчуттях від предмета і описати їх.
  3. «Підбери на дотик» або гра «Чарівний мішок». У непрозорому мішку необхідно на дотик обрати предмет, аналогічний запропонованому зразку.
  4. «Впізнай звук». Із закритими очима впізнати звук серед більшості інших запропонованих зразків. Це може бути стук, шарудіння паперу, ксилофон та ін.
  5. «Відплескай ритм». Дитині пропонується повторити серію ударів, точно відтворюючи ритмічний малюнок. Вправу можна ускладнити, зав’язавши дитині очі.
  6. «Чого не стало?». Перед дитиною викласти декілька предметів. Коли дитина відвернеться, один чи декілька предметів прибираються, після чого дитина називає ті предмети, які зникли.

 

Формування просторових уявлень

  1. Повзання по кімнаті, в тому числі спиною, «павучок» та із зав’язаними очима.
  2. Ходіння по канату (мотузці, ременю). Дитині треба пройти по всій довжині мотузки, утримуючи рівновагу.
  3. Гра «Хованки».
  4. Гра «Як проїхати?». Дитині пропонується уявити, як іграшкова машинка може потрапити, наприклад, від правої стопи до лівої кисті. Дитина називає частини тіла, по яким машинці необхідно проїхати, щоб досягнути мети. Після цього машинка відправляється в подорож. Задача цієї гри – актуалізація схеми тіла в свідомості дитини як базової умови формування просторових уявлень.
  5. Вправа «Намалюй будинок». Дитині пропонується з закритими очима уявити будинок, далі якого називає дорослий. Задача дитини – точно відобразити почуте на папері. Наприклад: «Намалюй будинок, у будинку три поверхи, на кожному поверсі по два вікна, праворуч від будинка – дерево, між деревом і будинком – лавочка, на даху – труба». Завдання  можна ускладнювати в залежності від можливостей дитини.

 

 

Формування довільності вищих психічних функцій

  1. Гра «Чого не стало?» з вербальною підтримкою. Дитина називає предмети які треба запам’ятати. Можна перемішати предмети і попросити відтворити попередню послідовність.
  2. «Ігри зі словами». Дитині називають декілька слів і просять проасоціювати їх з будь-яким образом (щоб краще запам’ятати), далі дитині треба відповісти на питання: яке слово найдовше, яке слово найкоротше, назвати слово з однією голосною, слово з двох вкладів, слово, яке починається на голосний звук, і т.д.
  3. Будь-які настільні ігри. Лото, доміно, шашки та ін.

 

Розвиток дрібної моторики

  1. Вправа «Зірка». На аркуші паперу намалюйте дві зірки. Дитині пропонується максимально швидко ставити крапки тією рукою, яку назвав дорослий, або двома руками одночасно. Можна не називати руку, а торкатися до неї. Відповідно перший дотик – рука починає працювати, другий дотик – рука зупиняється.
  2. Вправа «Жабка». Задача дитини зім’яти газетний лист у щільну грудку однією рукою, не торкаючись сторонніх предметів і ні чим собі не допомагаючи. Можна виконувати цю вправу двома руками одночасно.
  3. Вправа «Відірви смужку». Дитині пропонується порвати аркуш паперу на декілька рівних смужок.

 

Формування реципрокної координації та довільності уваги

 

  1. «Ритмічний малюнок». Дитині пропонується двома руками одночасно малювати палички під рахунок дорослого. Можна малювати від центру аркушу до краю або від краю до центру. Задача: намагатись малювати однакові палички, в однаковому темпі, щоб обидві руки працювали синхронно.
  2. Гра «Вгадай малюнок». Дитина з зав’язаними очима. Дорослий рукою дитини малює просте зображення, наприклад, дерево, квітку, яблуко та ін. Задача дитини відгадати, що намальовано.
  3. «Кільце». По черзі і якнайшвидше перебирати пальці рук, об’єднуючи їх почергово в кільце з великим пальцем, у прямому та зворотному порядку. Спочатку кожною рукою окремо, потім разом.
  4. «Вухо-ніс». Лівою рукою взятися за ніс, а правою – за протилежне вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні і змінити положення рук.
  5. «Різноспрямовані стрибки». Руки разом, ноги нарізно. Руки рухаються вперед-назад, як під час бігу, а ноги здійснюють стрибки нарізно-разом

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів:

  • Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.
  • До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.
  • З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.
  • Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.
  • В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.
Педагоги вашого садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.
Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?
Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.
Цим і пояснюються особливості вашої дитини.

Шановні батьки!
- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
- Дотримуйтеся режиму.
- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.
- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.
- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.
- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.

Прийміть до уваги такі поради:
- Любіть та оберігайте свою дитину.
- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.
- Допоможіть їй стати самою собою.
- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.
- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.
- Не принижуйте гідності своєї дитини.
- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».
- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.
- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».
- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина!
Любіть мене!
Мені необхідний особливий підхід:
- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.
- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.
- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.
- До мене потрібний індивідуальний підхід.
- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.
- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.
- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:
- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.
- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?
- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?
- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?
- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?
- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?
- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?
- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?
- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?
- Коли закричала дитина?
- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?
- Чи могла дитина самостійно смоктати?
- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?

Батьки!
- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.
- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.
- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.
- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.
- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.
- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.
- Дослухайтеся до порад педагогів, дотримуйтеся їх.

Ми бажаємо Вам, щоб Ваші діти були здорові!

 

 

Рекомендації батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами
       
Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
•Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
•Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
•Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
•У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
•Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
•У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
•Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
•Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
•Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
•Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
•Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
 
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
 
Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.
•Гра «Закрий!»
 
Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.
Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).
Хід:
Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.
•Гра «Де звучить?»
 
Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.
Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
Хід:
Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.
•Гра «Хто як говорить?»
 
Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.
Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.
Хід:
Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.
•Гра «Прищепки»
 
Мета: корекція дрібної моторики пальців.
Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.
Хід:
Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.
Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.).  Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.
Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.
•Гра «Оплески»
 
Мета: розвиток фонематичного сприйняття.
Хід:
•Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;
•Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.
 
Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.
•Гра «Збери фігуру»
 
Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).
Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
Хід:
Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.
•Гра «Подарунок ляльці»
 
Мета: закріпити поняття про колір.
Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).
Хід:
а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.
б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».
8. Гра «Весела пташка»
Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
Хід:
а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.
9. Виконання простих побутових інструкцій
Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.
Хід:
•Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:
 
- поцілувати маму;
- обійняти тата;
- пограти в ладоньки;
- закрити очі;
- помахати ручкою;
- узяти маму за руку і йти до столу і т. д.
2) Закріпити назви знайомих іграшок. З'ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:
- Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.
- Візьми ляльку.
- Дай мені ляльку.
- Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?
10. Гра «Де дзвенить дзвіночок?»
Мета: орієнтування в просторі відносно себе.
Матеріал: дзвіночок.
Хід:
Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).

 

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ ПАМ’ЯТІ

«Що ти почув?»

Дитина тихо сидить. Запропонуйте заплющити очі й послухати запис різних звуків (стук, шум машини, клаксон, музичний інструмент). Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину ,що вона почула. Ускладнення. Збільшується кількість звуків та їх складність(вітер, дощ, пташка, плач, сміх).

«Проплескай як я»

Вчитель плескає в долоні, по парті, музичним молоточком тощо певну кількість раз, учень має відтворити це. Ускладнення. Учитель проплескує певний ритм, учень повторює.

Гра «Бабуся укладає у свою валізу...»

Запам’ятай і повтори.(І етап) Вчитель називає слова, підкріплюючи їх малюнками. Дитина має повторити їх. Ускладнення. Називати слова без малюнків. Ускладнення. Назвати в правильній послідовності. Ускладнення. Збільшення кількості слів. ІІ етап Вчитель називає словосполучення, підкріплюючи їх малюнками. Червоний м’яч, біла квітка, жовте сонечко. Дитина запам’ятовує і має повторити ознаки предметів спираючись на некольорові малюнки. Ускладнення. Повторити без опори на малюнок. ІІІ етап Така сама робота з словосполученнями проводиться з дієсловами.

«Каскад слів»

Вчитель називає слова, а учні повторюють за ним – спочатку одне, потім два, три і так далі. Список слів: Мама. Мама, дитина. Мама, дитина, школа. Мама, дитина, школа,учень. Мама, дитина, школа, учень,вчитель.

«Збираємо портфель.»

Грати можна і вдвох із дитиною, але краще — компанією з 3—5 дітей. Дорослий починає розповідь: «Учень поклав у портфель..ручку», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Учень поклав у портфель ручку і…зошит» тощо. Гра триває доти, доки ряд не стає складним для запам’ятовування..

«Вивчення віршів з використання мнемотехніки.»

Вчитель проговорює рядок вірша, ілюструючи його малюнками. Діти намагаються відтворити рядок, спираючись лише на малюнок. Далі така сама робота проводиться з наступним рядком. Потім діти заучують два рядки і т.д. При ілюстрації треба проговорити і з’ясувати, чому саме цим малюнком ілюструємо подане слово чи словосполучення.

 

КОРЕКЦІЙНИ ІГРИ ТА ВПРАВИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною».

Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний».

Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи».

Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер».

Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай».

Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу.

 Дитина повинна: а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста); б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

 

Вправи для розвитку пам’яті та уваги.

1. Вправа «Швидко назви».

Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачила.

Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

2. Вправа «Повтори за мною».

Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

3. Вправа «Покажи».

Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

4. Вправа «Не помились».

Дитині зав’язують очі, вихователь торкається її. Дитина повинна визначити, скільки разів до неї торкнулися.

 

Вправи для визначення кольору, форми, величин.

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Складання мотрійок.

6. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

7. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.), дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

8. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

 

Корекційні вправи для неспокійних дітей.

 

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

  • Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.
  • Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.
  • Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.
  • Тихо встати і сісти.
  • Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти. 6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

 

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів.

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

  • Прибрати зі столу руки швидко по команді.
  • Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).
  • Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.
  • Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.
  • Швидко підняти якийсь предмет (попередньо вихователь його упускає).
  • Швидко витерти дошку.
  • У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.
  • Коли дитина навчиться складати пірамідку, збирати мотрійку, можна влаштовувати з нею змагання «Хто швидше». Вихователь одночасно з нею складає таку ж пірамідку, іноді випереджаючи дитину, іноді надаючи «перемогу» їй.

 

Корекційні ігри.

1. Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

2. Гра «Квітка і метелик». Гру краще проводити з декількома дітьми. Із паперу зроблені квіти різного кольору і відповідні їм за кольором метелики. Ставляться квіти. Кожній дитині дається метелик якогось одного кольору (жовтий, білий, червоний). Вихователь каже: «Жовтий метелик, лети на свою квітку». Дитина, в руках у якої жовтий метелик, виходить і садить його на жовту квітку. Те ж саме повторюється з метеликами інших кольорів. В цю гру можна грати і з однією дитиною. Із поданих їй 3-4 метеликів різного кольору слід вибрати такого по кольору, що називає вихователь, і посадити його на відповідно квітку.

3. Гра «Маленька господиня». Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

 

Ігри із будівельним матеріалом.

1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції.

За показом. Вихователь кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію.

По словесній інструкції. Вихователь мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.п. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний. Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй у цьому допомогти.